Ти увIйшла нечутно, як русалка



Категории Володимир Свiдзинський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Ти увiйшла нечутно, як русалка, Обличчя тлiнне, спущенi повiки, Вогка земля в одежi. Ти сказала, Глузливо усмiхаючись: – А, морок, Морока, труд гiркий – живу сховати! – Я крикнув i збудився. Нiч стояла, Нiч, повна шуму й древньоï скорботи. I плакав я вночi. Ти так далеко! Страшна земля в одежi... Так глибоко! Та сосонка зiв'яла чи живе? – Однаково! Нiчим вона не врадить. Не чуєш ти, засипана, як нiч Сама в собi перебирає шум: То покладе його на дiл холодний, То здiйме знов на темнi верховини 18.VIII.1933
Ти увIйшла нечутно, як русалка