<< Главная страница

Прийшов до саду, де був хлопчиком



Категории Володимир Свiдзинський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Прийшов до саду, де був хлопчиком. В паморознiй тишi вечора Усi дерева сколихнулися. – Де ти так довго-довго був? Либонь, усi свiти обiйшов, Обтрусив золоту яблуню, Пив воду з лиця мiсяця, Здобув уламок веселки? Я став, вiдказую тихо: – Золотих яблук не рвав, З криницi неба не пив води, До веселки анi дойнявся.– Усi дерева посмутилися. Коли паморозь – сад глибокий, В саду свiтлiє вiкно. Увiйшов я – там дiд замшiлий, На чугаïнi червонi вуса, Пiд чобiтьми мокрявий слiд. Я лiг на тапчан рипливий, На ньому рядно у смужках, Тiльки синя притьмарилася, За довгi лiта намеркла. Розпочинає замшiлий дiд: – Що був собi хлопчик малий, Та пiшов у далекий свiт, А горбата за ним услiд... Трiщить у грубцi солома, Смертний сон облягає вiï, Як той iнiй навислу стрiху. 13.I.1931
Прийшов до саду, де був хлопчиком


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация