Коли ти була зо мною, ладо моє



Категории Володимир Свiдзинський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1932р.

Оригинал Пам'ятi З.С-ськоï Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався свiт, ладо моє. Встала мiж нами розрив-трава. Розрив-трава високо росте, Розiрвала ночi i днi. Перше були вони як крила ластiвки: Верх чорний, спiд бiлий, а крило одно. Тепер вони як розламаний камiнь – Колють i ранять, ладо моє. Стало тяжко нести менi час. Туга рве мислi моï, Як буря метає снiгом. Одна снiжинка паде на лiд, I вiтер жене ïï в безвiсть, Друга лягає при бeрезi У скований слiд копита, Третя розбивається об сук. Стало тяжко нести менi час. Я знаю: усе вмирає. Квiтка у полi, Дерево в лiсi, Дитина в мiстi. Усе вмирає, ладо моє. Не в однi дверi приводить нас вечiр, Не в одному вiкнi вiтаєм ми ранок, I забув я творити казку. Так гостро дивлюсь, А бачу тiльки видиме, Тiльки можливе, ой ладо моє.
Коли ти була зо мною, ладо моє